Конституційний лад держави повинен бути незмінним. Це положення закріплено в Конституції України, яка не передбачає можливості прийняття нової Конституції, а дозволяє виключно внесення змін в існуючу Конституцію.

Існують дві процедури внесення змін до Конституції:

• якщо зміни вносяться в інші розділи, ніж розділи I, III, XIII Конституції;
• якщо зміни вносяться в розділи I, III, XIII Конституції.

В першому випадку, законопроект, за наявності висновку Конституційного Суду України про відповідність Конституції, схвалюється 226 народними депутатами та приймається на наступній сесії 300 народними депутатами. Так вносились зміни до Конституції в 2004 році.

В другому випадку, законопроект, за наявності висновку Конституційного Суду України про відповідність Конституції, приймається 300 народними депутатами та затверджується всеукраїнським референдумом.

Можна спрогнозувати, що за існуючої політичної ситуації, після проведення дострокових виборів жодна сторона політичного конфлікту не отримає 300 місць в парламенті, відповідно проект змін до Конституції повинен носити компромісний характер. Очевидно, він не буде суттєво відрізнятись від компромісної (між Президентом Л.Кучмою та Верховною Радою) Конституції в редакції 1996 року та суперкомпромісної (між Президентом В.Ющенком та Верховною Радою) редакції зі змінами 2004 року.

Більш вдалим з політичної точки зору видається варіант прийняття нової Конституції конституційним конвентом або шляхом проведення референдуму. Дійсно, прийняття єдиної, науково-обґрунтованої редакції Конституції інституцією, яка не буде регулюватись поняттями політичної доцільності, дозволило б запровадити необхідний баланс повноважень між гілками влади. Але з правової точки зору це є неможливим.

Варто нагадати положення ст. 109 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Враховуючи гостроту сучасного політичного протистояння можна бути впевненим, що у випадку ініціювання однією стороною прийняття нової Конституції, інша сторона буде розцінювати це як злочин проти основ національної безпеки. І з правової точки зору, друга сторона буде права.

Ми вже маємо безліч законів, прийнятих з порушення процедури, то чи варто приймати неконституційну Конституцію? На нашу думку, єдиний вихід полягає у дотриманні конституційної процедури внесення змін до Конституції та зосередженні уваги на розробці змісту конституційних змін, а не на винайденні нових моделей зміни конституційного ладу.